Підготовка ребенка до формування розуміння зверненої мови починається з розвитку сприйняття різних інтонацій голосу дорослого. Необхідно домагатися від ребенка не тільки сприйняття різних інтонацій (ласкавої, ніжної, радісної; сердитої, грубої), але й адекватної реакції на них (посмішка, сміх або образа, плач).

На початкових етапах навчання запам'ятовуванню назв іграшок або інших предметів вони повинні перебувати завжди в певному місці, у полі зору ребенка. Одночасно із пред'явленням іграшки в момент фіксації погляду на ній вимовляється її назва; при цьому використовуються двусложные лепетные слова або звуконаслідування: ляля, киця (мяу), би-би, ав-ав і т.д.

Дорослий вимовляє слова повільно, співучо, з різними інтонаціями, руками ребенка виконує різні маніпуляції з іграшкою (ощупывающие, що погладжують рухи). При навчанні пошуку названої іграшки дорослий поступово домагається від ребенка знаходження поглядом іграшки або предмета (Де Ляля? От Ляля! На, візьми!). При необхідності потрібно повертати голову ребенка убік названої іграшки.

Дізнавання предмета визначається по спробі ребенка зупинити погляд на іграшці або по повороті голови в її напрямку. Після того як ребенок запам'ятає назва однієї іграшки, можна переходити до формування в нього розуміння назви іншої іграшки, віддаленої від першої впространстве.

Формуючи запам'ятовування близьких людей, один з дорослих тримає ребенка на руках, запитує: "Де мама? Подивися на маму!", пасивно повертає ребенка й підносить до мами: "От мама! Іди до мами на ручки!". Так повторюється кілька разів, поки ребенок не поверне голову й не зупинить свій погляд на мамі

При формуванні розуміння простих мовних інструкцій (дій, рухів) доцільно використовувати метод пасивних рухів, коли дорослий виконує за ребенка необхідні дії: до побачення ( поки-поки), ладусі, дай ручку, сорока-ворона, покажи, як пташки літають, дай, на, візьми, полетіли й т.д. При цьому можна читати потешки й вірші сдвижениями.