Стимуляція мовного розвитку дітей раннього віку з руховою патологією. В останні роки значно збільшилася кількість дітей з руховою церебральною патологією, Що Ведуть у клінічній картині дитячих церебральних паралічів (ДЦП) є рухові порушення, які часто сполучаються із психічними й мовними розладами, порушеннями функцій інших аналізаторних систем (зору, слуху, глибокої чутливості). У складній структурі порушень у дітей із церебральним паралічем значне місце займають мовні розлад, частота яких становить, на думку різних авторів, від 65 до 85%.

Особливості порушень мови й ступінь їхньої виразності залежать у першу чергу від локалізації й ваги поразки мозку (Л.О. Бадалян, Л.Т. Журба, О.В. Тимошка; К.А. Семенова, Н.М. Махмудова). Не можна не погодитися з думкою Е.М. Мастюковои й М.В. Ипполитовой, які підкреслюють: відставання в розвитку мови при ДЦП зв'язано й з обмеженням обсягу знань і подань про навколишньому, з недостатністю предметно-практичної діяльності й соціальних контактів.

Патології мовного розвитку сприяють також недостатність кинестетического, слухового й зорового сприйняття, затримане інтелектуальний розвиток. Велике значення в механізмі мовних порушень при ДЦП має сама рухова патологія, що обмежує можливості пересування, а виходить, пізнання навколишнього світу. Затримка становлення моторної мови при ДЦП пояснюється патологією всієї рухової функціональної системи.

У зв'язку з недостатністю кинестетического сприйняття ребенок не тільки із працею виконує руху, але й слабко відчуває положення й рух органів артикуляції й кінцівок. Багато дослідників відзначають пізніше становлення мови в дітей із церебральним паралічем (Е.Ф, Архипова, Л.А. Данилова, Е.М. Мастюкова, О.Г. Приходько й ін.), тобто затримка мовного розвитку починається вже з доречевого періоду