У процесі соціального розвитку дітей з руховою патологією обов'язково проводиться робота зі стимуляції мовного розвитку й формуванню різних форм спілкування й взаємодії з дорослим. Розвиваючи різні форми спілкування ребенка з дорослим, потрібно стимулювати прагнення встановити й продовжити емоційний, жестово-мімічний контакт, а також включити ребенка в практичне співробітництво з дорослим.

Важливим завданням при цьому є формування способів засвоєння суспільного досвіду. На перших етапах корекційно-розвиваючої роботи важливим розділом є стимуляція эмоциональною спілкування, формування "комплексу пожвавлення".

Для виробітку потреби в спілкуванні, перших емоційно-комунікативних реакцій дорослий, посміхаючись, нахиляється над ребенком, намагається піймати його погляд, при необхідності використовує тактильний контакт (погладжує його), надаючи голосу співучий, ласкавий відтінок, співає пісеньки. Потрібно звертатися до ребенку ласкаво, по ім'ю, прагнучи удержати його погляд на своїй особі. Поступово в ребенка формують позитивне відношення до іграшки.

Для цього ласкавою розмовою залучають його увагу до особи дорослого, викликають відповідну посмішку, після чого переводять його погляд на іграшку, Поступово побачивши особи дорослого або іграшки в ребенка будуть з'являтися посмішка, сміх, "комплекс пожвавлення", різні голосові реакції. Далі проводиться робота із установлення емоційних контактів ребенка із близькими дорослими, а також по диференціації близьких і чужих дорослих.

При зустрічі ребенка вчать здороватися (простягати руку знайомим), при прощанні махати рукою (поки, до побачення), виражати прохання (дай), при показі яркою, цікавої іграшки висловлювати подяку жестом (кивок голови) або словом (спасибі). З метою встановлення й продовження емоційного й жестово-мімічного контакту можна проводити різні ігри: " Заколю-Заколю", "Куку!", "Заводна іграшка".