Саме після "Червоного" до Юрія Ковалю стали ставитися як до письменника колеги-художники. Однак нова удача прийшла тільки через кілька років - з публікацією циклу розповідей "Чистий Дор". Чистий Дор - це вологодське село, неподалік від Ферапонтова, де письменник любив бувати, навіть будинок собі мріяв там вибудувати. "Чистий Дор" не просто сільський щоденник, де описуються пейзажі, побутові анекдоти й зустрічі із селянами, - життя села з'являється тут повної чудес і поетичності, гумору й світлого суму. Такий вона, мабуть, з'явилася здивованим очам художника й письменника.

От у кращих традиціях сільської прози розповідь "Клейонка", от зовсім екзистенціальна історія "Вода із закритими очима" - про невідомий сум дівчинки Нюрки, от смішні бабки Мирониха й Пантелевна з розповіді "Проліски", от моторошне атмосферне явище -кульова блискавка, а от миляга - філософ і фантазер дядько Зуй, щиросердечний друг головного героя... Чому "Чистий Дор"? Може, це помилка, може, це "двір" або "дурниця" чистий? Дор, пояснює автор, -це поле таке, посередині лісу. Дерева зрубали, пеньки повисмикували - вийшов дор. А те, що навколо дора, - це вже бор

Так в 1970-м, у книжці "Чистий Дор" повторно пролунав той самий "чик!", по якому можна відрізнити письменника Юрія Коваля від всіх інших. Здавався, тепер все ясно: неприборканий ліризм, "вірша в прозі", м'який, психологічний гумор - от такий і є Коваль. А він після цієї книги, вирішивши, що головне його достоїнство - зміна жанру, взяв та й написав "Пригоди Васі Куролесова", смішну історію про Васю із села Сичі

Дуже динамічно й весело закручене оповідання, що ніяк не асоціюється з поетичними мініатюрами "Чистого Дора". Детективний жанр, як ми пам'ятаємо, має в Коваля сімейне підґрунтя. Книга одержала третю премію на Всесоюзному конкурсі на кращу дитячу книгу, була перекладена на німецьку мову й видана в Німеччині, а потім і в інші країнах